Світ
1 травня 2020
Про що домовилася Нормандская четвірка
Перемир'я, обмін полоненими і виплата пенсій - основне з переговорів Нормандської четвірки
news-image

Глави МЗС нормандської четвірки (Україна, Росія, Франція, Німеччина) провели відеоконферецію, пише «Є!»  з посиланням на strana.

В останній раз саміт нормандської четвірки на рівні лідерів країн пройшов в Парижі 9 грудня 2019 року. Очікувалося, що наступний відбудеться в квітні, але цьому завадив коронавірус, а також те, що не всі паризькі домовленості були виконані. У Європі назвали це необхідних умовою для наступної зустрічей на рівні лідерів країн. Поки ж спілкування буде проходити на рівні глав МЗС.

Після завершення обговорення сторони прокоментували зустріч, розставивши власні акценти.

В Україні заявили, що поки не буде забезпечена безпека, ні про які зрушення не може бути й мови. У Росії повідомили, що процес неможливий без особливого статусу Донбасу. У ФРН відзначили рівну відповідальність Київ і Москви за просування мирного врегулювання і що наступна велика зустріч лідерів нормандської четвірки можлива після виконання паризьких домовленостей. Наступна зустріч відбудеться через місяць.

"Країна" зібрала заяви сторін після зустрічі.

Що заявили в Україні

У МЗС України повідомили, що під час відеоконференції обговорювали виконання домовленостей паризького саміту і "кроки на шляху підготовки наступного саміту в Берліні".

Міністр освіти Дмитро Кулеба заявив, що з моменту призначення на посаду, він шукав шляхи активізації міністерського формату нормандської четвірки. 

Україна продовжує шукати способи вирішити конфлікт і демонструє конструктивний підхід. Ми очікуємо конструктивного підходу у відповідь" - заявив глава МЗС.

За словами Кулеби, ключовим питанням для деескалації є безпека. Поки не буде досягнута безпека - не можуть здійснитися і інші етапи мирного врегулювання.

У МЗС України повідомили, що учасники відеоконференції закликали Росію підтримати заклик Генсека ООН про глобальне припинення вогню.

Також Україна поставила питання відновлення контролю над державним кордоном в зоні конфлікту і запропонувала провести консультації в ТКГ про створення відповідної робочої групи.

У МЗС повідомили, що Кулеба запропонував ряд кроків. Серед яких - рішення про повне і всеосяжну режимі припинення вогню, узгодження додаткових ділянок розведення сил і засобів, відкриття контрольних пунктів пропуску, оновлення плану розмінування і відновлення безперешкодної діяльності СММ ОБСЄ на всій непідконтрольною території.

Ми досягли домовленості про те, що Трьохстороння контактна група повинна якомога швидше обговорити деталі проголошення всеосяжного припинення вогню і визначити дату, з якої таке припинення вогню буде введено", - сказав глава українського МЗС.

Також повідомляється, що Кулеба зажадав від Росії негайного звільнення всіх громадян України, з огляду на пандемію коронавіруса, включаючи тих, хто перебуває в Криму. І заявив, що Міжнародний Червоний Хрест (МКЧХ) до сих пір не має доступу до незаконно утримуваних осіб, і Росія повинна забезпечити такий доступ.

Під час обговорення питання вирішення нагальних соціально-економічних проблем на тимчасово окупованих територіях, глава МЗС України зазначив, що це має відбуватися виключно в рамках українського правового поля, як це передбачено мінських домовленостей" - повідомили в МЗС.
Україна готова говорити з українцями, які живуть на окупованих територіях. Ми прагнемо до цього діалогу. Але ми не повинні говорити з тими незаконними формуваннями, які не уповноважені належним чином представляти інтереси українців з окупації, а також внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути зону бойових дій", - заявив Кулеба.

Що заявили в Росії

У Росії за підсумками обговорення заявили, що глави МЗС нормандського формату підтвердили виконання тільки одного з дев'яти пунктів рішень саміту в Парижі.

Ми констатували, що з дев'яти пунктів підсумкового документа паризького саміту нормандського формату виконано, та й то частково, лише одне - обмін утримуваними особами. У грудні і квітні відбулися два обміну, в ході яких в цілому між Києвом, Донецьком і Луганськом були обмінені 230 осіб", - сказав глава МЗС Росії Сергій Лавров.

Він додав, що положення "формули Штайнмайера" до сих пір не відобразили в українському законодавстві. Формула стосується взаємозв'язку між проведенням виборів і наданням Донбасу особливого статусу.

Ми нагадали, що ключовим положенням мінських домовленостей, звичайно ж, є надання Донбасу особливого статусу у складі української держави. Це і мета, і основа врегулювання конфлікту", - заявив Лавров.

За його словами, це створило б передумови для прогресу на всіх інших напрямках, включаючи безпеку, соціально-економічні та гуманітарні питання.

У МЗС РФ заявили, що це Росія, Франція і Німеччина закликали Київ, Донецьк і Луганськ до чергового перемир'я. При цьому Лавров зазначив, що "київська влада поки ухиляються від прямого діалогу з Донецьком і Луганськом".

Говорячи про обмін полоненими в МЗС РФ відзначили, що зараз йде процес вироблення послідовності кроків, оскільки мінські домовленості передбачають обмін всіх на всіх, а в практичному плані з'ясувалося, що спочатку потрібно всіх встановити, перш, ніж обмінювати. Крім того, "коли всіх встановлюють, потім починають з'ясовувати, а чи хоче кожен з встановлених обмінюватися".

Що стосується "насущних соціально-економічних проблем", про яких згадали в українському міністерстві, то, за словами Лаврова, Росія, Німеччиною і Франція на зустрічі закликали контактну групу активніше вирішувати питання відновлення виплати пенсій на Донбасі.

За пропозицією наших німецьких і французьких колег ми закликали Контактної групи до того, щоб вона активніше і ефективніше розглядала питання відновлення виплати пенсій на території Донбасу та розглядала інші питання, що стосуються гуманітарного стану справ на цих територіях", - заявив Лавров.

Підняла Росія і мовне питання, пов'язаний зі вступом в силу українських законів про мову і освіту.

Сергій Лавров повідомив, що обмеження на використання російської мови суперечать мінським домовленостями.

Обмеження на використання мов національних меншин, в даному випадку конкретно російської мови, який в цих законах міститься, прямо суперечать мінським домовленостям і підривають виконання тієї частини угод, які описують детально положення особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей", - заявив глава МЗС РФ.

Заяви Німеччини і Франції

Поки в Україні відзвітували, що сторони обговорювали підготовку до зустрічі в Берліні на рівні лідерів країн, глава МЗС ФРН Хайко Маас зазначив, що вона може відбутися за умови прогресу в реалізації рішень паризької зустрічі 9 грудня.

Не тільки коронавірус стоїть на шляху проведення саміту, але також реалізація прийнятих рішень стала складніше через епідемію. Тому ми повинні були сьогодні на нашому рівні провести ще раз переговори. Для нової зустрічі потрібно реалізувати те, що було погоджено. Сьогодні ми обговорили, як справи з реалізацією", - заявив він.

Він додав, що багато рішень Паризького саміту все ще не виконані, як невиконаними залишаються і багато пунктів Мінських угод. Але західні партнери задоволені тим, що Росія і Україна підтверджують свою прихильність продовжувати виконувати паризькі домовленості і шукати компроміси.

За його словами, найважливішим завданням залишається досягти стійкого перемир'я, яке має підтвердити спеціальна моніторингова місія на всій території України. А Україна і Росія в рівній мірі відповідають за процес врегулювання.

М'яч на стороні Росії і України в рівній мірі. Кожна повинна внести вклад в те, щоб реалізувати те, про що домовилися, і таким чином відкрити шлях для нового саміту, проведення якого ми будемо дотримуватися, але ми також вважаємо за необхідне на нашій наступній зустрічі міністрів", - сказав Маас.

Також він повідомив, що потрібно продовжити зусилля щодо обміну утримуваними особами.

Два обміну, здійснені з грудня, дуже радують, але ми були єдині в думці, що терміново необхідний новий прогрес в цій області. Потрібно довести, що за словами підуть справи", - підкреслив представник ФРН.

Він додав, що метою нинішньої зустрічі було дати новий поштовх мирному процесу і створити "тиск" для втілення того, що можна зробити: створення нових КПВВ, розмінування, обмін полоненими.

Висновки після зустрічі

Практично всі сторони фіксують, що майже ніякого прогресу по Нормандії немає.

Україна говорить, що цього не відбувається, тому що на фронті йде стрілянина. Росія - що Україна не виконує взяті на себе політичні зобов'язання і не бажає домовлятися з "ЛДНР". Європейці звинувачують в глухому куті обидві сторони. 

Тупик дійсно серйозний, хоча і не новий - ті ж самі дискусії йшли в Нормандські форматі і при Порошенко.

У своєму недавньому фільмі, знятому на річницю президентства , Володимир Зеленський відвів на рішення Донбасу по суті все, що залишився його каденції. Виявилося, що після плану "а", який стосується Мінського формату і дедлайн за яким закінчується в кінці 2020 року, є ще і план "Б". 

Який це план - президент не розкрив, але це в общем-то і не обов'язково: очевидно, що реінтегрувати Донбас без домовленостей з Росією або "республіками" неможливо, маючи на руках хоч сотні планів.

А Україна вважає за краще не домовлятися, а вимагати односторонніх поступок. Наприклад, про передачу кордону до виборів на Донбасі і надання регіону особливого статусу. 

Зі свого боку Київ подібних за масштабом кроків назустріч робити не готовий. Що зрозуміло заводить в глухий кут переговорний процес. А ті скромні кроки, які обіцяні - часто не робляться зовсім або відіграються назад.

Наприклад, обіцянка імплементувати в українське законодавство формулу Штайнмайера. Або навіть таку дрібницю, як створення Консультативної ради з Донбасу. Також Україна прямо відмовилася в Нормандії проводити повне розведення військ. У цьому сенсі досить двозначно виглядають і скарги Києва на продовження вогню. 

Одночасно в самій Україні практично згорнуті гуманітарні проекти по Донбасу, патронуються Зеленським - наприклад, ініціатива Сивохо, про яку після нападу на колишнього радника радикалів "Нацкорпуса" нічого не чути. До речі, самі радикали за атаку на людину президента покарання не понесли. 

Тобто поки ситуація з Донбасом на всіх парах летить в глухий кут, з якого вона почала було вибиратися восени. 

І питання, що заважає президенту просунутися на шляху закінчення війни - страх перед націоналістами або директиви з інших держав - тут вже не настільки важливе. Адже всі ці фактори були в наявності і коли Зе давав свої передвиборні обіцянки. 

Читайте також: Чому саме зараз знадобилися Зеленському послуги Саакашвілі: усі деталі від Сергія Савінцева

Читайте також:Україна передала новий список для майбутнього обміну - Резніков