Кореспондент інфопростору «Є!» взяв ексклюзивне інтерв'ю у Андрія Олексійовича Реви, українського політика, заступника Вінницького міського голови. З 14 квітня 2016 року до 29 серпня 2019 року міністра соціальної політики України.
Кор.: Верховна Рада прийняла закон про ринок землі. Чи згодні Ви з його редакцією та чи на часі було його прийняття саме зараз, на Вашу думку.
Андрій Рева: Цей закон був досить багатостраждальним і, власне кажучи, сьогодні прийняття його було прискорене зовнішніми обставинами більше ніж внутрішніми. Мова йде про те, що опинившись в достатньо складній ситуації фінансовій, МВФ обумовив свою допомогу публічно, це було озвучено, прийняттям двох законів. Один закон про банки та банківську діяльність, який в народі називають "антиколомойський" закон, і другий законопроєкт, це був закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Якщо порівняти першу версію цього закону, яка була внесена в Верховну Раду і до якої було більш як 4000 правок, і фінальну версію закону, то можна сказати, що вони досить суттєво відрізняються.
Перша версія закону була побудована на ідеї вільного ринку. Тобто, в нас є земля, у цієї землі є сьогодні власники з одного боку, це сім мільйонів власників паїв, колишні працівники колективних сільськогосподарських підприємств, які були ліквідовані, і з іншого боку є держава, територіальні громади, тобто землі державної комунальної власності. В першому варіанті передбачалось, що ці землі будуть вільно продаватись. Без будь-яких обмежень, за виключенням обмеження концентрації в одних руках не більше 210 тисяч гектарів. І там було багато красивих розмов про те, що треба бабусями опікуватися, які не можуть більш як 20 років продати ці паї, а тепер ми їм таку можливість даємо, для того, щоб вони могли отримати гроші від цієї держави, про інвестиції та ще багато чого цікавого було.
Але ви пам'ятаєте, що цей закон викликав супротив з боку ще одного учасника цього процесу, про який чомусь автори цього законопроєкту забули. Мова йде про фермерів. За 20 років з того часу, коли розпалися колгоспи, я пам'ятаю ті часи дуже добре, тому що коли роздавали ці паї людям, вони ставили питання: хто захоче працювати на землі? Казали, що всі з колгоспу повтікали. Пройшло 20 років, але виявилось, що ті, хто “з колгоспу повтікали” були досить такі підприємливі і хороші люди. Виник такий клас - фермери, тобто клас таких людей, які живуть на землі і обробляють землю. Вони брали в оренду паї у людей і створювали свої фермерські сільськогосподарські підприємства, які за короткий час показали дуже високий результат.
Паралельно створювались великі агрохолдинги, тобто юридичні структури, які теж частково брали паї у людей, частково орендували в держави, і теж нарощували сільськогосподарське виробництво. Ясно що це абсолютно не співмірні величини. Фінанси є у великих агрохолдингів, є у банкірів, є у фінансових спекулянтів, але у фермера, який працює на цій землі, коштів немає. Тому, якщо їх поставити отак на терези і сказати, що у вас тепер вільна конкуренція, то це значить, що при цій вільній конкуренції програє фермер. У нього немає вільних коштів, він весь закредитований та перекредитований. Якщо ви скажете - землю продавайте за якомога вищою ціною, то фермер в цій ситуації однозначно програє. І на оці недоліки реформи вказували всі, хто критикував цю реформу. З одного боку були явні противники продажу землі. Вони категорично проти будь-якого ринку виступали, а до них примикала та частина противників цього закону, які були прихильниками ринку, але були проти цього варіанту відкриття ринку землі. І от те, що сталося вчора в Верховній Раді показало, що прихильники ринку землі об'єдналися проти противників. Якщо раніше частина прихильників ринку землі були ближче до противників, тому що їх не влаштовував цей закон, то тепер, коли в закон були внесені зміни і він змінився, як я вже сказав, кардинально, відбулося об'єднання, і, як результат, голосування 259 голосів.
Чим він кардинально відрізняється. Зверніть увагу! Введена поетапність ринку землі. Якщо раніше, вже з жовтня місяця, земля повинна була продаватись на цих засадах і фермер повинен був бути тільки учасником цього процесу і вільно конкурувати, як нам розповідав пан Мілованов, то тепер сказали таким чином:
по-перше, до закінчення епідемії коронавірусу, грубо кажучи до 1 липня 2021 року, земля не продається. Тобто відкриття ринку починається з 1 липня 2021 року. Це зрозуміло, як в нинішніх умовах можна буде купувати чи продавати землю, фактично в надзвичайних умовах.
Далі два роки від цього часу дається для того, щоб фермери могли викупити паї у їх власників, тобто для того, щоб вони могли цю земельну власність, яка сьогодні є в руках власників паїв, викупити. Тобто їм дається два роки. При цьому викуповувати вони мають пріоритетне право і не більше ста гектарів в одні руки. Тобто, фермерам дається час на те, щоб закріпити за собою цю земельну власність, яку вони сьогодні мають і розрахуватися з власниками паїв.
Далі йде другий етап, через два роки. У 2023 році. Коли в процес будуть вже включені юридичні особи, адже багато власників паїв здавали паї не фермерам, а юридичним особам. Який там буде механізм. Цей другий етап буде не менш важливим, тому що, якщо ми обмежимо право володіння землею і виключаємо звідти іноземців, то серед юридичних осіб треба дивитись на кінцевих бенефіціарів, хто є власником цього підприємства. Це повинні бути виключно громадяни України. І другий, дуже важливий момент - це підприємство повинне бути зареєстроване в Україні. Тому що багато хто зареєстрований за кордоном, хоча мають українських власників, але юридична реєстрація в них в Люксембурзі, наприклад, і всі податки платяться там.
Мені здається, що на другому етапі це теж потрібно врахувати і дати можливість викуповувати землю холдингам у власників паїв в тому випадку, якщо цей холдинг зареєстрований і платить податки в Україні. Це дуже важлива річ, яка сьогодні ще залишилась поза увагою земельної реформи.
І третій етап - це продаж тієї землі, яка є в державній і комунальній власності. Це теж буде дуже важлива річ. Як ми підемо? Чи ми просто тупо будемо продавати цю землю і брати гроші в бюджет і розраховуватись за тими боргами, які в нас є, чи ми цю землю використаємо для збільшення кількості фермерських господарств в Україні, для того, щоб їх, як і в Польщі, було півтора мільйона. Тобто, мова йде про те, яку ми перед собою ставимо мету. Чи одноразово взяти гроші в бюджет, продавши землю невідомо кому, чи ми хочемо відродити клас, який було знищено в тридцятих роках двадцятого століття.
Був час коли фермерів знищували, тепер держава повинна їх виростити знов. Щоб на цій землі люди наші жили, ростили дітей, обробляли цю землю, господарювали на ній, захищали її. От коли ми будемо мати такий клас і поставимо перед собою таку довгострокову мету, тоді будем вважати, що ця земельна реформа вдалась. Якщо ж ми підемо по шляху "все продати неважливо кому", ми отримаємо латиноамериканський варіант земельної реформи з усіма проблемами, викликами і недоліками
Кор.: Верховна Рада провалила голосування за зміни у держбюджет 2020 року. Згідно з цими змінами урізається багато соціальних питань. Які з них дійсно можна урізати, а які не можна чіпати взагалі, на Вашу думку?
Андрій Рева: Я не бачив той проєкт бюджету, який вони не підтримали. З точки зору урізання соціальних видатків - цього не можна робити ні в якому разі. чому? Тому що бюджет 2020, який прийнято було монобільшістю в турборежимі минулого року, чим вони страшно пишались, я про це казав і повторюся ще раз, це був перший бюджет держави за 20 років, в якому соціальні видатки були зменшені на 12 мільярдів, тобто соціальні видатки уже, в тому діючому бюджеті, були зменшені на 12 мільярдів. Друга позиція, в тому бюджеті 2020 не була передбачена індексація пенсій з 1 березня 2020 року, про яку казав президент і це була одна з претензій до Гончарука і підставою для його звільнення. Це при тому, що в грудні місяці я звертався і на одній з телепередач з міністром Міловановим і з головою комітету Верховної Ради з питань соціальної політики. Я звертав увагу, "де ж візьмете?". Треба 2,2 млрд для індексації пенсій на місяць за формульним розрахунком. Ви ж пам'ятаєте, що коли ми проводили пенсійну реформу, ми ввели норму, що кожен рік пенсії повинні бути індексовані за формулою: 50 % рівня інфляції, 50 % рівня зростання заробітної плати середньої за рік, ці відсотки складаються і пенсія індексується. Ми самі таку індексацію проводили вперше в березні 2019 року на 17 %. В цьому році потрібно було провести індексацію на 11 %, і це показувало, що потрібно 2,2 млрд з березня, 10 місяців це 22 мільярди гривень. Вони мені махали руками, загинали пальці і казали, що це нормально, не маніпулюйте все у нас є і т.д. Настало перше березня і нічого в них немає. Тому, коли ми говоримо сьогодні, я не бачу, які соціальні видатки можна було б в бюджеті зрізати, вони і так зрізані ще тоді, коли бюджет приймався.
Додавати гроші потрібно. Чому? Нам трошки поталанило, Україні тобто. Чим поталанило? От коронавірусна інфекція в інших країнах з'явилась раніше, до нас уже потім її завезли, тому ми йдемо з запізненням на місяць-два стосовно інших країн. І тому не треба бути великим фахівцем і думати що треба робити. Треба дивитися, що робиться у тих, в кого епідемія почалась раніше, і далі можна побачити, що треба зробити сьогодні, щоб запобігти тим негативним наслідкам, які там є. Наприклад, в Італії пізніше ввели тотальний карантин. У них хвороба поширилась швидко, система медицини, якщо ви думаєте,що в Італії набагато краще, ніж у нас, ви глибоко помиляєтесь. Тобто, клімат хороший, хороше харчування, море... Люди завжди їздили в Італію взагалі дихати просто повітрям, тому в них таких проблем, як респіраторні захворювання, не було. І люди жили довго, за 80 років і більше. І вони не ходять до сімейного лікаря з такою дрібницею, як нежить чи ГРВІ. Та коли коронавірусна інфекція вдарила, вони до неї поставились як до звичайного ГРВІ, а коли почались ускладнення, людей почали везти в лікарні, а лікарня це теж дороге задоволення. Вони теж розраховані на мирний час.
Уявіть собі, карантину нема, спалах хвороби, ускладнення, пневмонія, везуть в лікарню, привозять, там є один апарат штучної вентиляції легень. Привозять хвору жінку 80 років і хлопця 33 роки. Що робити медикам? Комусь треба відмовляти у наданні допомоги. Уявляєте, які там скандали і які там проблеми виникають?
Значить уже сьогодні влада повинна була, бачачи ситуацію в Італії, що зробити - збільшити кількість реанімаційних ліжок, закупити апарати ШВЛ. Це те, що зараз потрібно нагально з тим, щоб запобігти подібним явищам. Цього не робиться.
Друга позиція, яку ми сьогодні в Італії спостерігаємо, яка вже на карантині тривалий час. Зверніть увагу, в них почались погроми на півдні Італії. Люди захоплюють продуктові магазини, їм просто треба харчуватись. Чому захоплюють? Тому що в них немає коштів. Вони сидять на карантині і їм за це не платять. Не випадково Трамп сьогодні виділив 1200 доларів кожній сім'ї, яка має менше 75 тисяч доларів річного доходу. Кожному дорослому 1200 доларів, а на дитину 500 доларів, тому що вони теж розуміють, що цим людям діватись нікуди.
Сьогодні в Україну прибувають мільйони наших заробітчан. Вчора вони були героями. Всі розповідали, які вони молодці, що 12 мільярдів євро перерахували в Україну. Сьогодні всі на них ополчилися, що вони там везуть - невідомо. Але люди приїхали, значить вони залишились без роботи. Певний час вони мають якийсь запас, але через деякий час їм треба працювати, їм треба теж харчуватися і задовільняти свої потреби. Якщо сьогодні не збільшити видатки по статті "безробіття", в тому числі й часткове, не платити людям гроші на рівні мінімальної заробітної плати, яку ситуацію ми отримаємо через місяць часу, через два?
Тому, коли ми говоримо сьогодні про соціальні видатки, їх урізати не те що неможна, їх треба збільшувати негайно, тому що в нас сьогодні всі говорять як підтримати бізнес, це правильно, але давайте не забувати, що наша країна складається не тільки з бізнесменів. Вона складається з 11 мільйонів пенсіонерів, з сотень тисяч бюджетників, з мільйонів безробітних, які зараз будуть. Тому їх треба підтримати в цей складний час. Це обов'язок держави, а раз так, то соціальні видатки не те що різати неможна, це взагалі, їх уже порізали від великого розуму бюджетників, як і вже сказав, їх потрібно тільки збільшити.
Кор.: Верховна Рада прийняла закон про ринок землі. Чи згодні Ви з його редакцією та чи на часі було його прийняття саме зараз, на Вашу думку.
Андрій Рева: Цей закон був досить багатостраждальним і, власне кажучи, сьогодні прийняття його було прискорене зовнішніми обставинами більше ніж внутрішніми. Мова йде про те, що опинившись в достатньо складній ситуації фінансовій, МВФ обумовив свою допомогу публічно, це було озвучено, прийняттям двох законів. Один закон про банки та банківську діяльність, який в народі називають "антиколомойський" закон, і другий законопроєкт, це був закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Якщо порівняти першу версію цього закону, яка була внесена в Верховну Раду і до якої було більш як 4000 правок, і фінальну версію закону, то можна сказати, що вони досить суттєво відрізняються.
Перша версія закону була побудована на ідеї вільного ринку. Тобто, в нас є земля, у цієї землі є сьогодні власники з одного боку, це сім мільйонів власників паїв, колишні працівники колективних сільськогосподарських підприємств, які були ліквідовані, і з іншого боку є держава, територіальні громади, тобто землі державної комунальної власності. В першому варіанті передбачалось, що ці землі будуть вільно продаватись. Без будь-яких обмежень, за виключенням обмеження концентрації в одних руках не більше 210 тисяч гектарів. І там було багато красивих розмов про те, що треба бабусями опікуватися, які не можуть більш як 20 років продати ці паї, а тепер ми їм таку можливість даємо, для того, щоб вони могли отримати гроші від цієї держави, про інвестиції та ще багато чого цікавого було.
Але ви пам'ятаєте, що цей закон викликав супротив з боку ще одного учасника цього процесу, про який чомусь автори цього законопроєкту забули. Мова йде про фермерів. За 20 років з того часу, коли розпалися колгоспи, я пам'ятаю ті часи дуже добре, тому що коли роздавали ці паї людям, вони ставили питання: хто захоче працювати на землі? дурних зараз немає, всі з колгоспу повтікали. Пройшло 20 років і такі, як вони казали дурні, але виявилось, що це були досить такі підприємливі і хороші люди стали. Виник такий клас - фермери, тобто клас таких людей, які живуть на землі і обробляють землю. Вони брали в оренду паї у людей і створювали свої фермерські сільськогосподарські підприємства, які за короткий час показали дуже високий результат.
Паралельно створювались великі агрохолдинги, тобто юридичні структури, які теж частково брали паї у людей, частково орендували в держави, і теж нарощували сільськогосподарське виробництво. Ясно що це абсолютно не співмірні величини. Фінанси є у великих агрохолдингів, є у банкірів, є у фінансових спекулянтів, але у фермера, який працює на цій землі, коштів немає. Тому, якщо їх поставити отак на терези і сказати, що у вас тепер вільна конкуренція, то це значить, що при цій вільній конкуренції програє фермер. У нього немає вільних коштів, він весь закредитований та перекредитований. Якщо ви скажете - землю продавайте за якомога вищою ціною, то фермер в цій ситуації однозначно програє. І на оці недоліки реформи вказували всі, хто критикував цю реформу. З одного боку були явні противники продажу землі. Вони категорично проти будь-якого ринку виступали, а до них примикала та частина противників цього закону, які були прихильниками ринку, але були проти цього варіанту відкриття ринку землі. І от те, що сталося вчора в Верховній Раді показало, що прихильники ринку землі об'єдналися проти противників. Якщо раніше частина прихильників ринку землі були ближче до противників, тому що їх не влаштовував цей закон, то тепер, коли в закон були внесені зміни і він змінився, як я вже сказав, кардинально, відбулося об'єднання, і, як результат, голосування 259 голосів.
Чим він кардинально відрізняється. Зверніть увагу! Введена поетапність ринку землі. Якщо раніше, вже з жовтня місяця, земля повинна була продаватись на цих засадах і фермер повинен був бути тільки учасником цього процесу і вільно конкурувати, як нам розповідав пан Мілованов, то тепер сказали таким чином:
по-перше, до закінчення епідемії коронавірусу, грубо кажучи до 1 липня 2021 року, земля не продається. Тобто відкриття ринку починається з 1 липня 2021 року. Це зрозуміло, як в нинішніх умовах можна буде купувати чи продавати землю, фактично в надзвичайних умовах.
Далі два роки від цього часу дається для того, щоб фермери могли викупити паї у їх власників, тобто для того, щоб вони могли цю земельну власність, яка сьогодні є в руках власників паїв, викупити. Тобто їм дається два роки. При цьому викуповувати вони мають пріоритетне право і не більше ста гектарів в одні руки. Тобто, фермерам дається час на те, щоб закріпити за собою цю земельну власність, яку вони сьогодні мають і розрахуватися з власниками паїв.
Далі йде другий етап, через два роки. У 2023 році. Коли в процес будуть вже включені юридичні особи, адже багато власників паїв здавали паї не фермерам, а юридичним особам. Який там буде механізм. Цей другий етап буде не менш важливим, тому що, якщо ми обмежимо право володіння землею і виключаємо звідти іноземців, то серед юридичних осіб треба дивитись на кінцевих бенефіціарів, хто є власником цього підприємства. Це повинні бути виключно громадяни України. І другий, дуже важливий момент - це підприємство повинне бути зареєстроване в Україні. Тому що багато хто зареєстрований за кордоном, хоча мають українських власників, але юридична реєстрація в них в Люксембурзі, наприклад, і всі податки платяться там.
Мені здається, що на другому етапі це теж потрібно врахувати і дати можливість викуповувати землю холдингам у власників паїв в тому випадку, якщо цей холдинг зареєстрований і платить податки в Україні. Це дуже важлива річ, яка сьогодні ще залишилась поза увагою земельної реформи.
І третій етап - це продаж тієї землі, яка є в державній і комунальній власності. Це теж буде дуже важлива річ. Як ми підемо? Чи ми просто тупо будемо продавати цю землю і брати гроші в бюджет і розраховуватись за тими боргами, які в нас є, чи ми цю землю використаємо для збільшення кількості фермерських господарств в Україні, для того, щоб їх, як і в Польщі, було півтора мільйона. Тобто, мова йде про те, яку ми перед собою ставимо мету. Чи одноразово взяти гроші в бюджет, продавши землю невідомо кому, чи ми хочемо відродити клас, який було знищено в тридцятих роках двадцятого століття.
Був час коли фермерів знищували, тепер держава повинна їх виростити знов. Щоб на цій землі люди наші жили, ростили дітей, обробляли цю землю, господарювали на ній, захищали її. От коли ми будемо мати такий клас і поставимо перед собою таку довгострокову мету, тоді будем вважати, що ця земельна реформа вдалась. Якщо ж ми підемо по шляху "все продати неважливо кому", ми отримаємо латиноамериканський варіант земельної реформи з усіма проблемами, викликами і недоліками
Кор.: Верховна Рада провалила голосування за зміни у держбюджет 2020 року. Згідно з цими змінами урізається багато соціальних питань. Які з них дійсно можна урізати, а які не можна чіпати взагалі, на Вашу думку?
Андрій Рева: Я не бачив той проєкт бюджету, який вони не підтримали. З точки зору урізання соціальних видатків - цього не можна робити ні в якому разі. чому? Тому що бюджет 2020, який прийнято було монобільшістю в турборежимі минулого року, чим вони страшно пишались, я про це казав і повторюся ще раз, це був перший бюджет держави за 20 років, в якому соціальні видатки були зменшені на 12 мільярдів, тобто соціальні видатки уже, в тому діючому бюджеті, були зменшені на 12 мільярдів. Друга позиція, в тому бюджеті 2020 не була передбачена індексація пенсій з 1 березня 2020 року, про яку казав президент і це була одна з претензій до Гончарука і підставою для його звільнення. Це при тому, що в грудні місяці я звертався і на одній з телепередач з міністром Міловановим і з головою комітету Верховної Ради з питань соціальної політики. Я звертав увагу, "де ж візьмете?". Треба 2,2 млрд для індексації пенсій на місяць за формульним розрахунком. Ви ж пам'ятаєте, що коли ми проводили пенсійну реформу, ми ввели норму, що кожен рік пенсії повинні бути індексовані за формулою: 50 % рівня інфляції, 50 % рівня зростання заробітної плати середньої за рік, ці відсотки складаються і пенсія індексується. Ми самі таку індексацію проводили вперше в березні 2019 року на 17 %. В цьому році потрібно було провести індексацію на 11 %, і це показувало, що потрібно 2,2 млрд з березня, 10 місяців це 22 мільярди гривень. Вони мені махали руками, загинали пальці і казали, що це нормально, не маніпулюйте все у нас є і т.д. Настало перше березня і нічого в них немає. Тому, коли ми говоримо сьогодні, я не бачу, які соціальні видатки можна було б в бюджеті зрізати, вони і так зрізані ще тоді, коли бюджет приймався.
Додавати гроші потрібно. Чому? Нам трошки поталанило, Україні тобто. Чим поталанило? От коронавірусна інфекція в інших країнах з'явилась раніше, до нас уже потім її завезли, тому ми йдемо з запізненням на місяць-два стосовно інших країн. І тому не треба бути великим фахівцем і думати що треба робити. Треба дивитися, що робиться у тих, в кого епідемія почалась раніше, і далі можна побачити, що треба зробити сьогодні, щоб запобігти тим негативним наслідкам, які там є. Наприклад, в Італії пізніше ввели тотальний карантин. У них хвороба поширилась швидко, система медицини, якщо ви думаєте,що в Італії набагато краще, ніж у нас, ви глибоко помиляєтесь. Тобто, клімат хороший, хороше харчування, море... Люди завжди їздили в Італію взагалі дихати просто повітрям, тому в них таких проблем, як респіраторні захворювання, не було. І люди жили довго, за 80 років і більше. І вони не ходять до сімейного лікаря з такою дрібницею, як нежить чи ГРВІ. Та коли коронавірусна інфекція вдарила, вони до неї поставились як до звичайного ГРВІ, а коли почались ускладнення, людей почали везти в лікарні, а лікарня це теж дороге задоволення. Вони теж розраховані на мирний час.
Уявіть собі, карантину нема, спалах хвороби, ускладнення, пневмонія, везуть в лікарню, привозять, там є один апарат штучної вентиляції легень. Привозять хвору жінку 80 років і хлопця 33 роки. Що робити медикам? Комусь треба відмовляти у наданні допомоги. Уявляєте, які там скандали і які там проблеми виникають?
Значить уже сьогодні влада повинна була, бачачи ситуацію в Італії, що зробити - збільшити кількість реанімаційних ліжок, закупити апарати ШВЛ. Це те, що зараз потрібно нагально з тим, щоб запобігти подібним явищам. Цього не робиться.
Друга позиція, яку ми сьогодні в Італії спостерігаємо, яка вже на карантині тривалий час. Зверніть увагу, в них почались погроми на півдні Італії. Люди захоплюють продуктові магазини, їм просто треба харчуватись. Чому захоплюють? Тому що в них немає коштів. Вони сидять на карантині і їм за це не платять. Не випадково Трамп сьогодні виділив 1200 доларів кожній сім'ї, яка має менше 75 тисяч доларів річного доходу. Кожному дорослому 1200 доларів, а на дитину 500 доларів, тому що вони теж розуміють, що цим людям діватись нікуди.
Сьогодні в Україну прибувають мільйони наших заробітчан. Вчора вони були героями. Всі розповідали, які вони молодці, що 12 мільярдів євро перерахували в Україну. Сьогодні всі на них ополчилися, що вони там везуть - невідомо. Але люди приїхали, значить вони залишились без роботи. Певний час вони мають якийсь запас, але через деякий час їм треба працювати, їм треба теж харчуватися і задовільняти свої потреби. Якщо сьогодні не збільшити видатки по статті "безробіття", в тому числі й часткове, не платити людям гроші на рівні мінімальної заробітної плати, яку ситуацію ми отримаємо через місяць часу, через два?
Тому, коли ми говоримо сьогодні про соціальні видатки, їх урізати не те що неможна, їх треба збільшувати негайно, тому що в нас сьогодні всі говорять як підтримати бізнес, це правильно, але давайте не забувати, що наша країна складається не тільки з бізнесменів. Вона складається з 11 мільйонів пенсіонерів, з сотень тисяч бюджетників, з мільйонів безробітних, які зараз будуть. Тому їх треба підтримати в цей складний час. Це обов'язок держави, а раз так, то соціальні видатки не те що різати неможна, це взагалі, їх уже порізали від великого розуму бюджетників, як і вже сказав, їх потрібно тільки збільшити.
Кор.: Які саме механізми соціальної підтримки держава має застосувати у даному випадку?
Андрій Рева: По-перше, треба провести передбачену законом індексацію пенсій пенсіонерам. Особливо у світлі того, що зараз буде інфляція, виконати це слід саме до росту показника інфляції. Закон вимагав зробити це ще 1 березня. Хай не розказують, що цього немає, є. Просто цього не зробили, пенсіонерам потрібно індексувати пенсії.
Друга позиція – потрібно збільшити допомогу по безробіттю і спростити механізм доступу до цієї допомоги. Володимир Борисович, до речі, публічно звернувся до уряду з пропозицією, щоб допомога тим людям, які сьогодні втратили роботу внаслідок карантину, виплачувалася в розмірі мінімальної заробітної плати, 4723 грн. І це потрібно зробити. Де ж знайти кошти? Сьогодні потрібно терміново об’єднати всі фонди в один, в нас є фонд соціального страхування, пенсійний і фонд зайнятості. У фонді соціального страхування – майже 29 млрд грн., у фонді зайнятості – майже 16-17 млрд грн., більше 40 млрд грн. в цих двох фондах. Забираємо бюрократичні надбудови, соціальні виплати передаємо пенсійному фонду, і таким чином зосередимо фінансовий ресурс в обсязі до 40 млрд грн. для того, щоб виконувати ці соціальні програми. Плюс потрібна, звичайно, бюджетна підтримка, допомога МВФ, яку обіцяли нам, якщо ми приймемо два закони (один уже прийнятий, а другий, я сподіваюся, буде прийнятий). Тобто, кошти можна сконцентрувати, потрібно лише бажання влади.
Кор.: В Україні прожитковий мінімум складає 2027 грн, а мінімальна пенсія - 1638 грн. Що має зробити держава задля того, щоб мінімальна пенсія була б хоча б такою, як прожитковий мінімум?
Андрій Рева: Є 46 стаття Конституції України, яка стосується того питання, про яке ми зараз говоримо. «Громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної чи часткової тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Для цього і існує три фонди, куди сплачується ЄСВ. Це право гарантується загальнообов’язковим соціальним державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних та комунальних приватних закладів по догляду за непрацездатними.
А тепер, увага, третя частина: пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Не пенсія має бути меншою прожиткового мінімуму, а вона повинна забезпечувати рівень життя не менше, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
Давайте з вами порахуємо, що входить до прожиткового мінімуму. Це пенсія, мінімальна 1638 грн. До речі, розпочнемо з самого прожиткового мінімуму – хто його обчислює? Є закон про прожитковий мінімум, а є постанова, яка регулює як ми рахуємо прожитковий мінімум. От наш уряд, уряд Гройсмана, вперше за 15 років, розписав, як треба рахувати прожитковий мінімум. Пам’ятаєте, коли мінімальну зарплату піднімали до 3200 грн., нас запитували, чому? Ми, відповідно до методики, затвердженої Кабміном, розрахували, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум буде 3200 грн.
Потім «великі борці за народне щастя» скасували через суд цю методику. На сьогоднішній день методики обчислення прожиткового мінімуму немає. 8 місяців у турборежимі працює Верховна Рада і Кабмін, і вони не спромоглися за цей час затвердити і новий закон, і нову методику. Тому коли вони написали в законі про державний бюджет, що ми маємо прагнути прожиткового мінімуму 4251 грн. в місяць, я їх запитував, звідки взялася ця цифра. Вони відмовчувалися, а тоді я зрозумів, вони взяли нашу методику, яку суд скасував, і порахували. Вони відповіли «так». Я радив, щоб нова влада прийняла свою методику, щоб показали, що вони борються з епохою бідності. Ну от вони й написали 4251 грн., давайте на цій цифрі і зупинимося.
1638 грн. отримують пенсіонери, це мінімальна пенсія, але ж це не єдиний їх дохід. Давайте додамо сюди субсидію (до речі, сьогодні середня субсидія по країні 1200 грн.). Це уже виходить 2800 грн. Тепер беремо пенсіонерку в Києві, скільки коштує сьогодні комплексний проїзний квиток на всі види транспорту в Києві? А пенсіонер має право на безоплатний проїзд у всьому громадському транспорті. Це також додаємо до доходу пенсіонера. Я веду усе це до того, що не можна просто брати прожитковий мінімум і порівнювати його з пенсією, до цього треба додати інші речі. Так, в селі він не отримує безкоштовний проїзд на громадському транспорті, адже там його немає, але субсидію він має. Дохід від присадибної ділянки і сімейного господарства також має, бараболю ж в селі не купують, правда? Тому коли ми рахуємо прожитковий мінімум – це не тотожне поняттю «пенсія», це важливий елемент, але не єдиний. Ми повинні розуміти, що держава дає інший комплекс послуг, які теж мають свою ціну.
Звичайно, 1638 грн., це дуже мало. Але чому саме така сума? Це залежить від доходів пенсійного фонду, правда? У пенсійному фонді мають бути гроші на виплату пенсій. Пенсійний фонд наповнюється з двох джерел: власних (22% із заробітної плати своїх працівників роботодавець сплачує у ПФ) та державної дотації. Частину видатків пенсійний фонд здійснює не за рахунок власних коштів, а за рахунок державних, наприклад, виплата пенсій військовослужбовцям. Тобто, держава встановила, що військовим пенсію треба платити з державних коштів. От для чого створювати паралельний пенсійний фонд для військових? Легше ж віддати ці кошти пенсійному фонду, нехай він сам платить військовим, правильно? Якщо фонду не вистачає грошей, держава також покриває цю нестачу, це зветься чистий дефіцит пенсійного фонду. І разом усі ці кошти виплачуються у вигляді пенсії.
У 2016 році, коли прийшов до влади уряд Гройсмана , напередодні ВР було прийнято рішення про зниження ставки ЄСВ, раніше роботодавець платив 38% на фонд заробітної плати, а з 1 січня 2016 року – 22%. На 40% були знижені доходи пенсійного фонду та надходження від ЄСВ. Це призвело до того, що в 2016 році власні доходи ПФ складали 112 млрд. грн., а дотації з бюджету – 145 млрд. грн. Тобто, власних коштів фонд мав менше, ніж держава йому надала дотацією. А дефіцит коштів збільшився на 65 млрд. грн.. Пенсії низькі, а ще ВР скоротила дохідну частину. І тоді почали всі кричати: ПФ – банкрут! Але це не ПФ банкрут, це «безмозгла» Верховна Рада і уряд, які прийняли таке рішення.
Що ми зробили? Ми не повертали ставки ЄСВ на старий рівень, але почали збільшувати заробітні плати, адже чим вища зарплата – тим більше і сплачується у ПФ. Давайте порівняємо: 2016 рік – 112 млрд. грн. власні доходи, дотація - 145 млрд. грн.. 2019 рік: дотація – 185 млрд. грн., зросла на 40 млрд. грн.. За три роки - це нічого, це копійки, а власні доходи ПФ були 112 млрд. грн., а стали 238 млрд. грн. у 2019 році. Тобто, усі підвищення пенсій, які робив уряд, вони були не за рахунок збільшення з державного бюджету, а за рахунок зростання заробітних плат . Пенсійну реформу ми провели за рахунок природних джерел та зменшували залежність ПФ від дотацій. Коли ми сьогодні говоримо про низьку пенсію, то у 2016 році, коли я прийшов, мінімальна пенсія була 949 грн. Тобто, коли нам ВР зменшила дохідну базу, ми все одно збільшили пенсії, не за рахунок збільшення видатків з держбюджету, а за рахунок того, що боролися з тіньовою економікою і піднімали заробітні плати.
Що ж потрібно зробити сьогодні? Сьогодні слід збільшити доходи пенсійного фонду. Що робить уряд? У цьому законі антикризовому звільнили підприємців на два місяці від сплати ЄСВ. Пенсійний фонд поніс втрати в 5 млрд. грн., це при тому що 22 млрд. грн. в нього не було передбачено на індексацію пенсій. У грудні місяці, коли затвердили бюджет, з ПФ забрали 900 млн. грн. і віддали Укрпошті, адже потрібно було по контракту пану Смілянському на його зарплату річну в 22 млн. грн. і його «гоп компанії». Тобто, саме пенсіонери платять їм зарплати. Замість того, щоб збільшувати доходи пенсійного фонду, у нього забирають гроші, а потім розповідають який поганий ПФ.
Сьогодні проблема полягає в тому, що потрібно перестати грабувати ПФ і працювати над його наповненням. Для цього необхідно підвищувати заробітні плати в країні, боротися з тіньовою економікою і карати тих роботодавців, які платять людям зарплату в «конвертах», позбавляючи їх соціального захисту і страхового стажу. До речі, в Ізраїлі, якщо податкова знайшла у вас незареєстрованих працівників, вам заборонять займатися підприємницькою діяльністю довічно! Там не граються. А у нас «монобільшість» скасувала штрафи підприємцям за неоформлених працівників, як ви гадаєте, кількість «тіньовиків» збільшиться? Влада з одного боку хоче щоб пенсії були більші, а з другого – надають пільги, роздають гроші Смілянському, підприємцям. У них розруха не в клозетах, як казав професор Преображенський, а в головах! Тому потрібно позбуватися цієї розрухи, щоб все було добре.
Як стало відомо раніше, в уряді пояснили, яким чином українцям отримати виплати, пенсії та субсидії в умовах карантину.
| Читайте також: | Новопризначений міністр МОЗ Степанов розповів, як боротиметься з COVID-19 |
