Опівдні учасниці та учасники Маршу почали збиратися на Михайлівській площі, оточеній поліцією і нацгвардійцями.
У цей час на площі вже стояли противники Маршу з плакатами "Ні стамбульської конвенції", пише «Є!» з посиланням на 112.ua.
“ | Ми виходимо на Марш, щоб змусити державу почути про наші проблеми, ратифікувати Стамбульську конвенцію і зменшити кількість насильницьких злочинів, забезпечивши належну реакцію правоохоронних органів і захист жертв", - заявляли організатори Маршу. Вони закликали всіх присутніх підписати петицію про ратифікацію Стамбульської конвенції. |
Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (також відома як Стамбульська конвенція) - міжнародна угода Ради Європи проти насильства по відношенню до жінок і насильства в сім'ї. Це перший міжнародний правовий акт, який передбачає ряд заходів з комплексної протидії насильству над жінками, захищає жертв і гарантує покарання насильників і агресорів, а також визначає насильство над жінками як дискримінацію і порушенням прав людини.
Документ підписаний Європейським союзом і 46 країнами. Україна підписала Стамбульську конвенцію 7 листопада 2011 року, але до цих пір її не ратифікувала. Противником ратифікації виступили церкви. Рада церков заявив, що ратифікація конвенції призведе до визнання одностатевих відносин через присутнього в ній терміну гендеру. Таку позицію вони відстоюють досі.
За даними дослідження ОБСЄ, дві третини (67%) жінок стверджують, що у віці 15 років і старше стали жертвою психологічного, фізичного або сексуального насильства з боку партнера або іншої людини.
Згідно зі звітом, рівень насильства над жінками дуже високий, однак жінки однаково неохоче повідомляють про нього або шукають допомоги. Хоча насильство над жінками поширено в Україні (зокрема, якщо говорити про жінок, які мали або мають партнера, то психологічного насильства з боку інтимного партнера отримали дві з трьох жінок, а фізичного - кожна четверта жінка), більшість таких жінок не звертаються в поліцію або інших організацій.
Перешкодою цьому стають сором і/або страх перед кривдником, брак довіри до організацій, які повинні надати жертвам підтримку і відповідні послуги, а також низький рівень обізнаності про права і можливості ними скористатися. Майже половина жінок, які повідомили поліцію про випадки насильства, залишилися незадоволеними результатом такого звернення.
У той час як ведуться дискусії про легалізацію проституції в Україні, деякі феміністки виступають за протилежне.
“ | Проституція за своєю природою принижує гідність жінки або дівчинки, які зазнають сексуальної експлуатації", - йдеться в звіті ООН про заходи щодо протидії торгівлі людьми. |
Жінки і дівчата, які стали жертвами торгівлі людьми не захищені від насильства, домагань і приниження, яким вони піддаються. Жертви проституції часто страждають від серйозних наслідків для здоров'я, починаючи від травм, завданих побиттям, зґвалтуваннями та небажаним сексом; психологічним спустошенням, в тому числі депресії та самогубства; ВІЛ / СНІД та інші венеричні захворювання; алкоголь і зловживання наркотиками, викликані сутенерами або спробами жінок займатися самолікуванням, йдеться в звіті.
Дослідження Мелліс Фарлі показало, що проституйовані жінки мають хронічні симптоми, як у жертв довгих катувань.
Всього в Марші взяли участь близько п'яти тисяч осіб. Після мітингу на Михайлівській площі і зачитування всіх вимог учасники спустилися по Михайлівській до Майдану, звідти на Європейську площу і по Володимирському спуску дійшли до Поштової площі.
“ | Сподіваюся, що в наступному році Марш за права жінок зможе пройти по Києву вже без супроводу поліції", - заявила організаторка Маршу Олеся Шевченко. |
По ходу Маршу учасниці та учасники скандували "Моє тіло - моє діло", "Бунтуй, кохай, права не віддавай", "Квіти - клумби, права - жінкам" і "Кухня, мода - це не свобода".
У той же час на Марш прийшли і антіфеміністкі - вони були одягнені в траурну одяг, з похоронними вінками і несли труну з написом "Фемінізм", коментувати цей перформанс вони відмовилися.
Читайте також: | Жінки в політиці і бізнесі: як це сприймають в українському суспільстві |