Політика
18 грудня 2019
Парламент остаточно обмежив депутатську недоторканність
Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект № 2237, який вносить зміни до законодавства, щоб обмежити депутатську недоторканність.
news-image

Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект № 2237, який вносить зміни до законодавства, щоб обмежити депутатську недоторканність. Про це пише 112 канал.

При доопрацюванні до другого читання у законопроекті передбачили, що нардепи не несуть юридичної відповідальності не тільки за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а й при здійсненні депутатських повноважень. Ця норма виявилася однією з найбільш дискусійних, однак її підтвердили 326 голосами.

В даному випадку тлумачення правки відбувається таким чином: народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання, де – у ВРУ та її органах, а також за висловлювання при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу та наклеп, що остання фраза відноситься до питання висловлювання", - пояснив голова комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Слуги народу" Денис Монастирський.

Досудове розслідування кримінальних порушень, ймовірно вчинених народними депутатами, будуть здійснювати органи досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та центрального апарату Державного бюро розслідувань (ДБР).

Документ передбачає, що генпрокурор або особа, яка виконує його обов’язки, погоджує клопотання про дозвіл на затримання, арешт чи домашній арешт, обшук, прослушку, у тому числі проведення негласних слідчих дій стосовно народних депутатів.

Відповідні клопотання розглядатиме слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (крім негласних/розшукових дій). У кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - слідчий суддя цього органу.

При доопрацюванні до другого читання встановили (а під час розгляду - підтвердили 327 голосами), що такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі нардепа, якого мають завчасно повідомити про це (окрім клопотання про негласні/слідчі дії або обшук). Проігнорувати відсутність нардепа на судовому засіданні можна лише, якщо він не прибув на судове засідання без поважної причини або не повідомив про причини своєї відсутності.

Без дозволу слідчого судді на підставі клопотання, погодженого генпрокурором або виконуючим його обов’язки нардепа можна затримати лише якщо його застали під час вчинення або безпосередньо після тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із насильством, або такого, що спричинило загибель людини.

У такому разі посадовці або орган, які затримали нардепа, повідомили йому про підозру чи застосували запобіжний захід, зобов’язані протягом доби повідомити про це голову Верховної Ради; якщо йдеться про голову ВРУ - повідомити треба його першому заступнику.

Генпрокурора або виконуючого його обов’язки уповноважили вносити дані про кримінальне порушення нардепа до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Закон набере чинності наступного дня після опублікування, але не раніше 1 січня 2020 року, коли почне діяти закон про зміну до Конституції № 27-IX щодо недоторканності народних депутатів України.

Раніше ми писали, що Міністр юстиції Малюська задекларував 1 млн гривень перерахованої пенсії з США.