Київ
3 лютого 2016
Композитора Листа у Києві обібрали "до листика" – байки старого Києва
Згадаємо знаменитий Київський контрактовий ярмарок – час, коли у місто приїжджали найбагатші люди, відомі музиканти та … карткові шулери.
news-image

Незабаром після того, як у старому Києві закінчувалася низка зимових свят, городян чекала найважливіша подія в економічному житті Києва тих часів -  Контрактовий ярмарок, на якому укладалися торгівельні та кредитні угоди, заключалися контракти, нагадує «Є!»

Водночас, у ті дні разом із активним діловим життям, влаштовувалися ярмарки, де можна було придбати товари зі всього світу, на гастролі приїжджали відомі музиканти та виконавці, а також … карткові шулери. Кожний мав «свій клопіт» під час Контрактів.

На Київський контрактовий ярмарок із багатьох країн приїжджали купці, вони влаштовували і завіряли угоди, укладали контракти. У ті часи бізнес-угода мала бути завірена у суді і, щоб не відривати суддів від звичайної роботи, було кілька спеціальних тижнів (зазвичай – два-три), коли можна було завіряти контракти та укладати ділові угоди.

На початку XIX століття Контрактовий ярмарок починає відбуватись на Контрактовій площі , точніше у Контрактовому будинку, який зараз стоїть біля станції метро. Паралельно з діловим життям відбувався ярмарок, де продавалося майже все, різні товари зі сходу і заходу. Кажуть, що дві крайні точки, звідки прибували купці – «від Бухари до Копенгагена», - розповідає науковий співробітник «Музею однієї вулиці» Анатолій Кияшко.

Певний час початок Контрактового ярмарку співпадав із святом Водохреща, тому отримав додаткову назву Водохрещенський (з середини XIX ст. - Стрітенський). Згідно спогадам, Контракти починалися з водохресних урочистостей 6 січня, з так званої «магдебурзької церемонії» міського війська, яке крокувало від Успенського собору на Подолі з прапорами і хоругвами разом із збройної кіннотою та артилерією на Дніпро. У момент освячення води Дніпра війська салютували, а артилерія потрясала повітря гарматними залпами. Після закінчення церемонії по всьому місту починалася хаотична стрілянина з рушниць і пістолетів, військо поверталося до магістрату і розходилося на «вечері», а в ратуші починався святковий банкет для знаті і почесних гостей міста. Саме цей банкет вважався одночасно і церемонією відкриття Контрактів.

З того моменту починало вирувати активне ділове життя – укладалися угоди на нерухомість (заклади, продаж, оренда), на торгівлю хлібом, цукром, здійснювалися кредитні операції,  проводилася роздрібна торгівля.

На Контракти приїжджали найбагатші люди того часу: аристократи, купці й підприємці з різних кінців Європи. Ярмарок відвідувало чимало польських панів, які були відомі тим, що платили золотом чи сріблом і ніколи не торгувались, бо їм «гонор не дозволяв», - зазначає Анатолій Кияшко.

Втім, як ми вже згадували, під час контрактових тижнів у Києві вирувало не лише ділове життя. У Контрактовому домі влаштовувалися бали, у концертному залі виступали відомі музиканти того часу, зокрема, угорський композитор та піаніст Ференц Лист, польський скрипаль-віртуоз Кароль Ліпінський, німецький віолончеліст і композитор Бернхард Ромберг, польський скрипаль і композитор Генрик Венявський і його брат, піаніст Юзеф Венявський та інші.

Відомо, що Київ під час Контрактів відвідував всесвітньо відомий французький письменник Оноре де Бальзак. Про свої враження він писав у листі додому.

У перебігу 15-ти або 20-ти днів Контрактового ярмарку в Києві, куди з'їжджаються зі всієї Росії, - стільки руху, справ, розваг, що неможливо написати у листі, - повідомляв він.

 

Відомо, що письменник відвідав торгові ряди і його особливо вразили перські килими незвичайної краси та вишукані меблі. Але, ціни у Києві виявились набагато дорожчими, ніж у Парижі і Бальзак лише подивився на всю цю красу і вирішив нічого не купувати. Під час візиту письменника губернатор Києва Іван Фундуклей влаштував на його честь урочистий прийом. До речи,  письменник зазначив, що туалети київських дам виглядають більш розкішно, ніж сукні паризьких модниць. Він навіть написав про це у листі до своєї сестри.

Молоді дами бувають на балах у сукнях королівської розкоші, що набагато перевершує все те, що можна побачити в Парижі ... Вони розтрощують чоловіків своїм нарядами! - ділився враженнями Бальзак.

Слід зазначити, що до Києва письменник завітав не лише із метою подивитись на знамениті Контракти, а через «серцеві справи».  Йому необхідно було отримати дозвіл на шлюб зі своєю коханою, польською графинею Евеліною Ганською.

Оноре де Бальзак та Евеліна Ганська під час Контрактів просили дозвіл київського губернатора на одруження , бо у ті часи одруження з іноземцем було проблемою. Пані Ганська влаштувала приїзд письменника так, щоб він опинився у Києві саме під час Контрактового ярмарку. З одного боку – вона хотіла показати Бальзаку Київ, а з іншого – похвалитися та показати Бальзака Києву, бо він на той час вже був «зіркою» французької літератури . До речі, письменник відмічав, що під час Контрактових балів Евеліна Ганська була найкращою жінкою в Києві, - згадує події давнини Анатолій Кияшко.

Втім, Контрактовий ярмарок приваблював не лише митців. Оскільки на ярмарок приїжджало безліч забезпечених людей з усієї Європи, туди, як мухи на мед, зліталися шахраї. Київ був відомий своїми картярськими іграми. У ті часи існувала приказка: «Варшава танцювала, Краків моливсь, Львів кохавсь, Вільна полювала, а старий Київ гуляв у карти»… Навіть у звичайні, не ярмаркові дні у Києві працювало безліч місць, або «ям», де зустрічалися любителі картярських ігор. Також було відомо, що київськи шулери були чи не наймайстернішими у всій імперії. Особливо «гарячі» дні у шахраїв були під час Контрактів. Вечорами, після закінчення торгів на першому поверсі  Контрактового будинку розміщували ломберні столики, криті зеленим сукном і починалася гра. А серед багатих гравців з’являлися професійні шулери під виглядом «нікому не відомих панів», що мали «феноменальне» везіння. І шляхетні пани програвали їм статки і маєтки.

Напевно, найзнаменитішою жертвою київських шулерів став відомий угорський композитор і піаніст Ференц Ліст. У 1847 році під час Контрактів  у концертному залі Контрактового будинку він давав фортепіанні концерти.  Його виступи користувалися шаленою популярністю, але, всі гроші, отримані за концерти, Лист програв відому київському шулеру Зигмунту  Котюжинському.

Важко сказати, правда то чи ні, але така історія дійсно існує. Існує також її продовження у декількох варіаціях. Одна версія розповідає, що київський губернатор дізнався про цей випадок і за його наказом Листа наздогнали у дорозі, чи під Уманню, чи під Білою Церквою, та повернули гроші. Втім, існує і інша версія, згідно якій – композитор поїхав додому, залишивши всі гроші, що заробив за концерти, у кишенях карткового шулера. А після цієї історії з композитором у місті з’явилася приказка: «Листа у Києві обібрали до листика», - розповідає Анатолій Кияшко.

Київський контрактовий ярмарок початку ХХ сторіччя описує у своїх спогадах радянський письменник Костянтин Паустовський, зазначаючи, що ярмарок цей «любили і з нетерпінням чекали його відкриття».

Гострі запахи ярмаркових товарів були чутні здалеку. Пахло новими бочками, шкірою, пряниками і коленкором. Мені подобалися на ярмарку каруселі, іграшки та паноптикум. Маслянисті брили білої та шоколадної халви хрустіли під ножами продавців. Прозорий рожевий і лимонний рахат-лукум заклеював рот. На величезних глиняних підносах були навалені піраміди зацукрованих груш, слив та вишень - вироби знаменитого київського кондитера Балабухи. На розстелених в бруді рогожах стояли рядами грубо вирізані з дерева і розфарбовані липкою фарбою солдатики - козаки в папахах і шароварах з малиновими лампасами, барабанщики з по-звірячому виряченими очима і сурмачі з пишними китицями на трубах. Купами були звалені глиняні свистілки… Безліч звуків оглушували нас - вигуки продавців, брязкіт кованих дрог, великопісний дзвін з Братського монастиря, писк гумових чортиків, свист свистілок і крики хлопчаків на каруселі, - ділився дитячими спогадами письменник.

У лютому 1917-го Київський контрактовий ярмарок відбувся за звичайними традиціями востаннє, бо після Жовтневої революції припинив своє існування. У 1923 році  була зроблена спроба відродити Контракти і ярмарок зібрав 428 учасників, у тому числі - 70 від іноземних фірм. Втім, у 1930-му році знамениті Контракти остаточно припинили свою діяльність .

У 1994 році  було відновлено Київський контрактовий ярмарок під назвою «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», але все ж таки, на наш погляд, сутність та атмосфера старих Київський Контрактів залишилися в далекому минулому.

Автор: Анжеліка Коломойцева (за матеріалами "Музею однієї вулиці").