Рівно рік тому Петро Пантелеєв був призначений на посаду заступника Київського міського голови з питань ЖКГ. Він приступив до роботи в найгарячіший час - час підготовки до опалювального сезону. Тепер, через рік він відзначає, що одним з головних досягнень того нелегкого періоду було те, що вдалося врятувати систему надання послуг від банкрутства, яке було аж ніяк не примарним. За цей рік Петра Пантелеєва частіше можна було побачити під час інспекції будинків, перевірки підвалів, дахів, електрощитових, ніж застати у робочому кабінеті. У розмові з журналістом «Єдність» заступник мера Києва розповів про підготовку до осінньо-зимового сезону, тарифи на житлово-комунальні послуги, якість питної води в київських бюветах, антирейтинг ЖЕКів і нововведення у столичній системі ЖКГ. А ще – подякував киянам та запевнив, що все знаходиться під контролем.
Петро Олександровичу, перед початком майже кожного опалювального сезону обов’язково починає з’являтися інформація на кшталт: «замерзнемо», «газу немає», «вугілля не вистачає», «нас чекають віялові відключення електроенергії». Якою буде Ваша відповідь панікерам?
| “ |
Якщо пам’ятаєте, минулого року в ЗМІ була така ж інформація перед початком опалювального сезону. Хочу сказати, що ми не очікуємо легкої зими та налаштовуємося на максимально незручні і складні погодні умови, і тому в своїх підготовчих заходах до сезону розраховуємо саме на жорстку зиму. Слід зазначити, що цього року, крім планових заходів підготовки до зими, ми виділили додаткові кошти – по 1 мільйону гривень на кожний район міста - для підготовки електрощитових, електросистем будинків, які можуть працювати з підвищеним навантаженням. Минулого року ми також практикували підготовку електросистем, і це спрацювало - було значно менше аварій і пожеж внаслідок виходу з ладу електромереж. Наразі у нас ситуація абсолютно контрольована – завозиться вугілля, законтрактовано 120 тисяч тон вугілля з Південної Африки. Продовжуються ремонтні роботи – близько 400 покрівель буде відремонтовано або відновлено до початку опалювального сезону. Крім того, відремонтовані сантехнічні мережі приблизно у 500 будинках, що у порівнянні з минулими роками - серйозний прогрес, оскільки ці роботи раніше практично не виконувалися. Тому, я вважаю – перезимуємо, все буде нормально. |
А як Ви можете прокоментувати пропозицію Кабінету Міністрів України про можливість зниження мінімально допустимої температури у приміщеннях в осінньо-зимовий період з 18°С до 16°С? До речі, це не сподобалося ні містянам, ні лікарям, ні вогнеборцям.
| “ | Я хочу заспокоїти киян. Дійсно, була така пропозиція, але наразі вона не прийнята Урядом, і температурні параметрі в оселях не змінюються. Тобто, залишається мінімальний температурний рівень - 18 градусів. Лише хочу додати, що такі пропозиції завжди повинні бути виваженими, оскільки у випадках, якщо оселі не догріваються системами опалення, вони догріваються електричними приладами, таким чином, ніякої економії немає. |
Нещодавно на зустрічі із журналістами Ви розповідали, що керівництво ЖЕКів звітує про практично повну готовність до зими, а під час перевірки з’ясовується, що такою оптимістичною інформація була тільки на папері. Судячи із реального стану справ, є впевненість, що системи опалення будинків будуть готові до опалювального сезону, як планувалося, тобто до 15 вересня?
| “ | Дійсно, я дав доручення до 15 вересня заповнити всі будинкові системи, щоб вони були готові прийняти тепло. І я особисто, і Житлово-комунальна інспекція міста Києва, яку ми створили для контролю за комунальними службами, і яка є моїми вухами і очима на місцях, перевіряємо фактичний стан підготовки будинків, зокрема, теплових пунктів до зимового періоду. Щотижня ми проводимо штаби із районними адміністраціями, і для нас не новина, що інформація на папері розходиться з ділом. У тих звітах щодо готовності будинків, які ми отримуємо, часто виявляються недоліки на рівні 10-15 відсотків. Всі ці відсотки, недоліки, ми ліквідовуємо виїздами на місця, тому перевірки будуть постійними. Загалом проведена дуже велика робота щодо підготовки до опалювального сезону. Всі недоліки ми намагаємося ліквідувати до 15 вересня шляхом постійного жорсткого контролю. |
Наскільки велика на сьогоднішній день заборгованість по сплаті комунальних послуг у столиці? Чи привело підвищення тарифів до збільшення боргів?
| “ | В цілому борг містян складається із заборгованості перед різними підприємствами, тому що у нас із 1 липня теплопостачальні та водопостачальні організації перейшли на прямі угоди з населенням і кожен має свою заборгованість. Борг населення перед «Київенерго» складає близько 30 мільйонів гривень, це нарахування приблизно за півтора місяця. Хочу зазначити, що кияни, не дивлячись на ті скрутні обставини, в яких всі ми зараз опинилися, сплачують комунальні послуги достатньо добре. Наприклад, минулого місяця ми мали 102 відсотки сплати с урахуванням погашення заборгованості. І той рівень тарифів, який ми маємо на сьогодні, поки що дозволяє втримувати платіжну дисципліну, за що ми дякуємо всім киянам. Тому що саме ці кошти наразі йдуть на погашення заборгованості за газ, закупівлю вугілля і на підготовку до осінньо-зимового сезону. |
Чи очікується чергове підвищення тарифів найближчим часом?
| “ | Ми знаємо точно, що ті тарифи, які були затверджені на опалення у травні, вступають у дію якраз із початком опалювального сезону. Це - 16 гривень за квадратний метр опалювальної площини. Щодо інших підвищень –поки у нас такої інформації немає, адже місто сьогодні не формує тарифи на воду, газ та тепло – це компетенція національного регулятора. |
Нещодавно Ви заявили, що київські житлово-експлуатаційні дільниці каратимуть за хамство та некомпетентність. Яким чином Ви збираєтесь це робити?
| “ | Звичайно, ми будемо карати не самі контори, а персонально працівників, що відрізняються таким відношенням до наших мешканців. Наразі це є серйозною проблемою, ми маємо звернення на «гарячі» лінії і вважаємо, що нам слід зламати той стереотип відношення до комунальників, який засів у підсвідомості, що жеківець – це людина нахабна, невиважена та некультурна. Я вважаю, 80 відсотків специфіки роботи комунальника – житловика - це вміння працювати з людьми. Ми повинні зробити цей сервіс високоякісним та доступним. Окрім контролю та жорстких заходів щодо працівників ЖЕКів, у вересні ми запланували спеціальні тренінги. До програми тренінгів ми залучаємо психологів, які будуть вчити наш персонал працювати і спілкуватись. |
На сайті КМДА оприлюднено антирейтинг житлово-експлуатаційних дільниць. Які заходи Ви будете вживати за його результатами?
| “ |
Так, ми проводимо рейтингування і щомісяця маємо топ-10 у антирейтингу. Наразі у нас є два ЖЕКи, що двічі потрапили до антирейтингу – в Оболонському і Дарницькому районі. Стосовно них Житлово-комунальною інспекцією буде проведена спеціальна перевірка та будуть зроблені кадрові висновки. Минулого тижня вже була звільнена людина – керівник одного з підприємств Подільського району. Крім того, поставлено питання про звільнення керівника ЖЕКу в Дарницькому районі, який двічі потрапив до антирейтингу. Ми провели службову перевірку по кожній з цих дільниць, я виїжджаю особисто та дивлюся, як вони готуються до зими. У випадку з Подолом був просто жахливий стан речей а, крім того, багато скарг на відношення до людей. Тому ми попрощаємося із таким горе-керівниками. |
Наразі у Києві працює близько 200 бюветів. Як часто контролюється якість питної води?
| “ | Якість питної води у бюветах контролюється постійно. Двічі на місяць беруться проби, що перевіряють у лабораторіях Державної СЕС та лабораторії "Київводоканалу". Звичайно, виявляються випадки, коли якість води не відповідає нормам. У таких випадках бювет закривається та стає на проливку, можливо дезинфекцію, хлорується. У минулі роки була значна кількість випадків, коли бювет доводилося закривати назавжди. В цілому було 34 таких випадки за весь період існування бюветів. Втім, натомість відкриваються нові. Наприклад, цього року запрацювало близько 50 нових бюветів, які ми відремонтували. |
Нещодавно Ви повернулися із Білорусі, де знайомилися із роботою Брестського сміттєпереробного заводу. Як білоруський досвід Ви збираєтесь використати у столиці?
| “ |
Загалом, що стосується наших поїздок, то ми налаштовані вивчати досвід тих країн пострадянського простору, які мали такі ж стартові позиції, як і ми, а зараз у певних напрямках досягли значних успіхів. Таким чином, ми використовуємо прибалтійський досвід в енергозбереженні, енергетиці. А щодо поводження з відходами - то ми поїхали знайомитися із білоруським досвідом. У Бресті працює сучасний завод по переробці відходів. Подібні заводи повинні з’являтися і в Києві, тому що поводження з відходами – це дуже серйозна і актуальна проблема. За рік у столиці накопичується близько 1 млн 200 тис. тон відходів. Якщо це все перевантажити в потяг, то це буде потяг від Києва до Одеси. Це величезна кількість сміття, яку сьогодні приймає, в основному 5-й полігон та наш завод «Енергія», що наразі не лише переробляє сміття, а ще й опалює оселі. Зараз розробляється міська концепція поводження з відходами. І ми використовуємо досвід Бресту, тобто досвід таких заводів, що є екологічними та не шкодять зовнішньому середовищу, а ключовою ознакою їх роботи є сортування та переробка сміття. Хочу зазначити, що існує міф, що сортування може приносити величезний прибуток заводам, але, на жаль це не так. Попит на вторинну сировину не такий вже великий і не такі великі ціни, щоб собівартість переробки та продаж такої сировини могли б окупити діяльність цих заводів. Тому треба вирішувати це питання як з точки зору побудови заводів, так і нормативів. Роботу таких заводів треба дотувати. Це і київська, і загальнодержавна проблема, яку слід вирішити найближчим часом. Ми, зі свого боку, плануємо в перспективі мати чотири подібних переробних заводи та запланували це у комплексній програмі до 2020-го року. Але це буде залежати від можливості залучити інвестиції. За бюджетні кошти все це зробити буде важко, бо один завод буде коштувати близько 50 мільйонів євро, тому розраховуємо на інвесторів. |
А ми маємо приклади, коли до української столиці фахівці приїжджають за досвідом?
| “ | Так. Ми започаткували дуже цікаву тему – це співфінансування заходів із енергозбереження у будинках ОСББ і житлово-будівельних кооперативах, тобто в самоорганізованих будинках. Це означає, що місто фінансує проекти, пов’язані із зменшенням енерговитрат будинків. Ми беремо на себе 70 % фінансування таких проектів, а власники квартир -30%. Проекти відбираються за конкурсом. Такого в Україні раніше не було, Київ у цьому був першим. І вже зараз до нас звертаються інші регіони країни із проханням поділитися досвідом. Це спільне вирішення проблем владою і містянами. |
Ви неодноразово зазначали, що кияни мають брати активну участь у проблемних питаннях. І наразі слід забути принцип «моя хата з краю». До яких питань, на Вашу думку, варто долучитись містянам?
| “ |
Кажуть, що, насамперед, варто починати з себе. Кожному з нас слід почати перетворювати свою оселю, свій будинок у більш затишну, технологічну, енергозберігаючу споруду. Всі заходи в результаті дадуть ефект не лише технічний, комфортний, а також впливатимуть на гаманець кожної родини. Наприклад, прості енергоощадні заходи зменшують витрати на опалення практично на 20 %. Враховуючи тарифи, які ми маємо – це значні кошти. Навіть лічильник теплової енергії буде давати різницю в 1200-1500 гривень для двокімнатної квартири з 6,5 -7 тисяч гривень, що будуть нараховуватися за опалювальний сезон. Це прості речі, які ми хочемо довести до киян та підказати, яким чином можливо зробити більш ефективними ті заходи, які робить місто. Наша інформаційна компанія почалась вже давно, ми зробили чимало поліграфічної продукції, ведемо постійну рубрику на сайті. Головне, на чому ми робимо зараз акцент – що самоорганізувавшись, зробивши умовну будинкову громаду, люди можуть зробити набагато більше, ніж у випадку, коли кожен буде робити щось сам по собі. Я маю на увазі, наприклад, глобальні речі на рівні будинку, зокрема, інженерне обладнання будинку, певна автоматика, що буде регулювати споживання тепла будинком тощо. Ці речі треба зробити в першу чергу, і це можливо зробити саме громаді будинку. Я вже казав про співфінансування проектів, ми допомагаємо за рахунок бюджету фінансувати будинки ОСББ, а також ті, в яких люди, принаймні, зібралися, прийняли рішення про те, що вони є будинковою громадою. З такими громадами місто буде працювати, в першу чергу, та допомагати їм вирішувати нагальні проблеми. |
У вересні виповниться рік з часу Вашого призначення на посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації. Якими досягненнями та успіхами Ви пишаєтесь?
| “ |
По-перше, ми врятували систему надання житлових послуг від банкрутства. Причому не за рахунок підвищення тарифів, а за рахунок інших заходів, за рахунок переформатування самої системи. Зокрема, звільнилися від неефективних витрат, почистили кадри - зменшили практично у 6 разів кількість управлінського апарату. Таким чином, залишили тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій на тому ж рівні та не дали системі зруйнуватися - житлово-комунальна система вистояла. Поряд з тим, ми запустили механізм контролю якості послуг за участю самих споживачів – сьогодні кияни можуть контролювати ремонти, якість надання послуг, наприклад, прибирання через підписання актів прибирання. Це нові ініціативи, але поступово люди про них дізнаються і опановують як ефективні важелі впливу на виконавців. Крім того, була створена Житлово-комунальна інспекція міста Києва, яка наразі є адміністративним органом, що втручається і контролює роботу всіх комунальних служб міста Києва, проводить фахові перевірки на основі звернень киян. У напрямку енергозбереження ми маємо великі зрушення: насамперед, те, що вперше місто створило два необхідні стратегічні документи - План сталого енергетичного розвитку, який ми зараз затверджуємо на рівні міста, а потім будемо затверджувати в Брюсселі; та Комплексну цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016-2020 роки. Саме за цими документами рухаються такі важливі програми для міста, як, наприклад, встановлення теплових лічильників у житлових будинках, встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках, тощо. Тобто все, що ми планували, ми виконали і рухаємося далі. |
