Народний депутат України VIII скликання (2014 р.), український політичний діяч, політв'язень, радянський дисидент, член Української Гельсинської Групи, глава УНА-УНСО (1990-1994 і 2005-2014 рр.).
Біографія
Народився 28 березня 1933 року в с. Оглядовому Львівської області (Львівського воєводства Польщі, тепер Львівська область України). Батько Роман Шухевич (генерал-хорунжий Тарас Чупринка, 1907-1950 рр.) був головою Проводу ОУН у 1943-1945 рр., головним командиром УПА в 1943-1950 рр.
З 1939 по 1941 рік родина Шухевичів жила в Кракові, а з 1941 року - у Львові.
За зв'язок з антирадянським підпіллям матір і бабусю Юрія в 1945 році заарештували, а його з сестрою направили до чорнобильського дитячого будинку. У 1946 році Юрія з сестрою перевели до донецького дитбудинок для дітей «ворогів народу», звідки йому незабаром вдалося втекти і повернутися в рідні місця на Галичину.
У 1948 році він повернувся до Донецька, щоб забрати сестру, але був заарештований. Над Шухевичем було розпочато судовий процес, хоча по суті його персонально ні в чому не звинувачували, а судили за політичну діяльність батька – Романа Шухевича.
У 1949 році 16-річний Юрій-Богдан Шухевич був засуджений на 10 років виправно-трудових таборів.
У 1950 році його етапували на Західну Україну для упізнання тіла батька, убитого спецзагоном МГБ 5 березня того ж року.
У 1954 році він був звільнений за амністією, але в результаті дій Генерального Прокурора СРСР в тому ж році був знову заарештований і відправлений назад до в'язниці.
У 1958 році після закінчення 10-річного терміну ув’язнення був засуджений ще на 10 років. Свій другий термін він відбував у мордовських таборах.
У 1968 році був звільнений, проте був змушений виїхати жити до міста Нальчик Кабардино-Балканської АРСР у зв’язку із забороною проживання на території України. Там він працював електриком. Увійшов до дисидентського кола.
У 1972 році, після того, як під час обшуку у нього була знайдена антирадянська брошура, був заарештований і втретє засуджений до 9 років позбавлення волі і 5 років заслання.
Перші 7 років свого третього терміну Юрій-Богдан Шухевич відбував в одній з володимирських тюрем. У 1973 році він написав листа до ООН, за що його термін був продовжений ще на один рік. На початку 80-х Шухевич перебував в ув'язненні в Татарській АРСР. Через важкі умови утримання Юрій-Богдан Шухевич осліп. Вийшов з в'язниці у 1983 році, проте протягом 6 років насильно утримувався у будинку для інвалідів у Томській області. Лише в жовтні 1989 року йому вдалося повернутися до Львова. Незважаючи на погане здоров'я, Юрій-Богдан Шухевич відразу ж став займатися політикою.
Влітку 1990 року за його активної участі була створена Українська міжпартійна асамблея (УМА), до складу якої увійшли кілька правих партій і громадських організацій. Згодом організація змінила назву на Українська національна асамблея (УНА).
У 1990-1994 роках – голова УНА-УНСО.
На парламентських виборах у березні 1994 року балотувався на пост народного депутата України, але отримав лише 7,44% голосів і обраний не був.
У серпні 1994 року пішов з активного політичного життя, очоливши громадську організацію «Галицький вибір» у Львові.
На початку 2006 року Юрій-Богдан Шухевич повернувся в політику, увійшов до виборчого списку УНА-УНСО під номером 1. Брав участь у виборах до Верховної Ради, проте до парламенту не пройшов.
У жовтні 2006 року знову був обраний головою УНА-УНСО.
У 2014 році обраний народним депутатом України за списком Радикальної партії Олега Ляшка. Безпартійний. Член депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Звання
Юрію Шухевичу присвоєно звання «Герой України».
Цитата
Щодо проекту змін до Конституції України.
«Ми воюємо з Росією! Не можна міняти Конституцію. Це не децентралізація! Це не особливий порядок самоврядування. Це зрада українських інтересів!! Це є приниження нашої нації, щоб нам диктували, яка має бути Конституція і ще захоплювалися тим, що нас принижують. Я змушений процитувати Леніна, хочеш не хочеш.
«Раб, який усвідомлює своє рабське становище і бореться проти нього, є революціонер. Раб, який не усвідомлює свого рабства є просто раб. Раб, у якого слинки течуть, коли він самовдоволено описує красу рабського життя і захоплюється добрим і хорошим паном, є холоп, хам».